Пам’ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Однією із них був Голодомор 1932-1933 рр. який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
До тижня історії та правознавства вчитель історії Бахурська Тетяна Миколаївна підготувала та провела вечір пам'яті «Горить свіча…А, може, то Душа?..» Участь у виховному заході брали учні 7 класу та з 10 класу Свідрик Христина, 9 класу Крук Богдан,Бай Діана, Горожинська Оксана, 8 класу Гардаш Андрій,6 класу Бай Ярина, 5 класу Гардаш Ігор, Кавалець Галина, Шешур Андрій.
Відбулося вшанування світлої пам’ят безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей.
Учні декламували вірші розповідали свідчення очевидців. Спогади своєї прабабусі жительки села Погірці Самбірського району Львівської області Гнатченко Євдокії Іванівни про голодомор 1932 – 1933рр.. розповіла Горожинська Оксана учениця 9 класу. Учні 5 класу показали сценку про голодні роки української сім'ї.